Мої Топори Понеділок, 21.10.2019, 00:48
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 60

Міні-чат
200

Flag Counter
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

КНИГА "Моє село"

Походження назви села

   Територія сучасної Хмельницької області, як і Ізяславщини, була заселена ще в добу палеоліту (300 тис. років тому). Підтвердженням цього є те, що на півночі області знайдено 4 городища цієї епохи, 13 городищ в межиріччі Горині і Дніпра (Ізяславський та Славутський райони) епохи неоліту, трипільської культури, періоду міді і бронзи. У перші сторіччя нашої ери в цій місцевості було багато слов´янських поселень , які історики називають прамістами і праселами слов´ян. З аналізу відомих поселень кінця І тисячоліття  можна стверджувати, що на території Ізяславщини колись жили племена деревлян. Сама назва племені вказує, що жили вони на деревах. У часи Київської Русі 883 року ці племена були підкорені київським князем. У 1127 році виникає «град Заславль» як обнесене укріпленням поселення. У 1241 році на територію Правобережної України вторглися монголо-татари, а в 1362 році Велике Князівство Литовське захопило Волинь і Поділля. Князі Коріатовичі сприяли розвитку ремесел і торгівлі, які занепали внаслідок панування монголо-татар. На той час Волинська земля складалася з Луцького, Волинського і Крем´янецького повітів (Заславщина входила до Крем´янецького   повіту). Після Кревської унії 1385 року на землях Волині до 1635 року поширювався адміністративно-територіальний устрій тогочасної Польщі. Саме на цей час, точніше з 1575 до 1581 р., припадає виникнення першого поселення на території сучасних Топорів, скоріше біля 1581 року, про що свідчить перша згадка про село Топори.

      Дослідник Ігор Тесленко у роботі «Заславська замкова книга ХVІ століття пише: «В Краківському державному архіві зберігається унікальна і досі мало вивчена колекція документів відомого маґнатського роду Санґушків, представники якого у XVIII-ХІХ ст. були володарями величезних лятифундій в різних куточках Речі Посполитої. Без перебільшення, однією з перлин збірки є Заславська замкова книга, яка нараховує понад 800 записів і охоплює період 1572-1575 рр. Майже щодня до неї вносилися різного роду записи – скарги князівських слуг, заславських міщан та підданих з на-вколишніх сіл, торгівельні контракти між купцями, листи, угоди продажу-купівлі рухомого та нерухомого майна, накази та розпорядження дідича маєтку, декрети місцевого суду тощо. Більшість занотованих записів, зрозуміло, стосуються Заславщини, тобто Заславської волості, до якої в другій половині XVI ст. входило, окрім міста, ще 70 населених пунктів».  І тут же подає їх перелік: склад Заславської волості станом на 1581 рік (в алфавітному порядку, в переліку збережено давні назви населених пунктів): Бачманівка, Билів, Булижинці, Васьківці, Вачів, Вербівці, Веселівці, Волківці, Гнійниця, Данківці, Двірець, Довжок, Дчурдчів, Дяків, Дятилівка, Жилинці, Жуків, Завадинці, Здунів, Зубарі, Зубовщина, Ілщане, Каменка, Київці, Кіндратовичі, Корчин, Крива Лука, Кропивна, Лиса Гора, Лопушна, Миньківці, Мирочівка, Мирутин, Мислятин, Митківці, Михля, Михнів, Мокрець, Мокрець волоський, Наутуковщина, Ничогівці, Пашковичі, Перегонівці, Перемишль, Пиляєвське селище, Підлісці, Плеснів, Пліщин, Прилуки, Припутки, Путринці, Радосілки (Радошово), Ріпки, Сахнівці, Семаки, Сенютки, Скалин, Соснівка, Сошне, Судилків,Теліжинці, Тишковичі, Топори, Фаневщина, Цвітоха, Хонковичі, Чепцівці, Чотирбоки, Щурівці, Янцивичі  (.І.Тесленко. «Заславська замкова книга»)  

З цієї інформації бачимо, що перша згадка про Топори датується 1581 роком, а село виникло до 1581 року.  Як бачимо, серед них є і Топори. Топірчиків в даному переліку немає, тому можна припустити, що вони виникли пізніше вихідцями з Топорів, про що свідчить назва села, похідна від Топорів. Український  історик, доктор  історичних наук О.І.Баранович, стверджує, що Топірчики відомі з 1629 року. (О.І.Баранович «Залюднення України перед Хмельниччиною. Волинське воєводство», К., 1931 р )    

Село згадується під назвою села Топоровок Заславської волості як помістя князя Януша Заславського у донесенні возних Волинського воєводства Криштофа Щуки і Станіслава Янковського Луцькому міському суду про огляд ними містечок і сіл Луцького повіту, які були спустошені і спалені татарами в 1593 році (акт від 7 грудня 1601 року). На початку акту вказано, що у перерахованих селах після спустошення татарами не проживає жодної душі.

"ТОПОРИ, село, Заславський повіт, на південний схід від Заслава, Заславська волость. Колись село належало до Луцького повіту і згадується в реляції луцьких возьних в 1593 p., як оселя сплюндрована і спалена татарами. (Архів ЮЗР, ч. 6, т. І, ст. 292).

За поборовим реєстром Крем’янецького повіту з 1583 p.  село належало  князеві Михайлові Заславському, який платив з Топорів від 8 димів (осель), З полів. В кінці 19 ст. в селі Топорах було 98 дворів, дерев’яна церква — Покровська з 1788 p., в архіві якої переховувалось багато стародруків з 17-18 ст. В селі була церковно-прихідська школа. Колись село належало до славутського ключа. При дорозі 1 курган."   (Яблоновський, "Стара Волинь")

У різних джерелах можна знайти різну назву наших сіл. Так, Н.М.Торчинська і М.М.Торчинський  дають такі назви села Топори:  Топорова (1585), Топоровки (1589), Большие Топорки (поч. ХVІІ ст.), Топоры (1855), Topory (1889), Топори (1926)  та ТопірчиківМалые Топорки (поч. ХVІІ ст.),  Топорчики (1855), Toporczyki (1889), Топодчики (1906), Топірці (1926), Топірчики (1946)  (Н.М.Торинська, М.М.Торчинський «Словник географічних назв Хмельницької області», Хмельницький, Авіст, 2008 р,стор.459) 

Про походження назви села є 2 легенди (взято з "Історія села Топори", складеної вчителем історії Сулімою І.Б.):

1. Село виникло на болотисто-лісистій місцевості, по якій протікали 2 струмки. У місці злиття вони утворювали букву Т, а по їх берегах росли тополі та осокори. Вважають, що від цього пішла назва «Сокири», яке потім перетворилося у Топори.

2. Через село проходив шлях Старокостянтинів-Заслав. На цьому шляху був місток через річку. Одного разу їхала старокостянтинівська княгиня і на містку стався нещасний випадок з її дитиною: вона впала у воду та потонула. Княгиня вигукнула: «Дитина потонула, як топор». І донині з тих пір село звуть Топори.

Щодо походження назви села Топірчики можна стверджувати, що походження назв обох сіл однакове. Просто друге село меньше за розмірами. 

 

Вхід на сайт

Пошук

Календар
«  Жовтень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архів записів

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Copyright MyCorp © 2019uCoz