Станом на 01.01.1966 в Топорах проживали 539 осіб, в Топірчиках – 481 особа. У колгоспі ім.Щорса, який утворився в результаті від’єднання  в 1961 році від Ліщан, і який очолював Шимчук Микола Каленикович, налічувалося 13 тракторів, 10 комбайнів, 7 автомобілів, 32 електродвигуни.Провідними галузями діяльності колгоспу ім.Щорса у 60-ті роки ХХ сторіччя були тваринництво (молочна ферма, свиноферма), рільництво (вирощування зернових) та овочівництво (вирощувалися помідори, капуста, огірки, кавуни), садівництво. Площа колгоспного саду збільшилась з 8 до 20 гектарів. Саме в ці роки почалася слава керівника городньої бригади Андрійчука Сави Тихоновича, який за високі врожаї у 70-х роках був нагороджений орденом Леніна та делегував Ізяславщину на Всесоюзному з’їзді колгоспників у Москві.

У 1965 році закінчено розпочату у 1957 році електрифікацію села. За роки семирічки  побудовано ще 2 корівники, 2 телятники, 1 свиноферму, кормоцех, пробито 3 артезіанські свердловини. У наступні роки побудовано зерносклад та склад для мінеральних добрив, баню, кузню у с.Топори та тракторний парк та кузню у с.Топірчики. Діяли 2 стельмашні у Топорах та Топірчиках по виготовленню сільськогосподарського інветраря.

Урожайність зернових у 1965 році в середньому була 22,9 ц/га, в тому числі пшениці 24 ц/га. У 1964 році зібрали 243 ц/га цукрових буряків, 269 ц/га овочів. На 100 га угідь вироблено м’яса у забійній вазі 28,5 ц, молока – 310,5 ц, яєць – 9800 шт. Грошовий дохід колгоспу за 1964 рік становив 331254 крб.

За інформацією з «Історичної довідки сала», складеною у 1966 році, в селах Топори та Топірчики проживали 122 колгоспники, які  були нагороджені  медалями. 17 осіб мали вищу та середню спеціальну освіту. У 154 господарствах було 7 мотоциклів, 124 велосипедів, 41 радіол, 2 телевізори (першим телевізор придбав Гримак Андрій Овксентійович), 120 швейних машинок. У 1966 році в листопаді в Топорах урочисто  відкрито пам’ятних загиблим в роки війни односельчанам.

У Топорах діяв перебудований з церкви сільський клуб на 250 місць, а в Топірчиках на 120 місць, де були стаціонарні кіноустановки, при клубах діяли гуртки. Сільська бібліотека нараховувала 10500 книг. У наших селах працювали по 1 крамниці, де продавали як продуктові, так і господарські товари.

       На початку 70-х років ХІХ сторіччя колгоспне будівництво набирало обертів: розширювались посіви, збільшувалась врожайність зернових, підвищувалися надої молока та виробництво м’яса, зміцнювалася матеріально-технічна база. Правління колгоспу  ім.Щорса продовжував очолювати Шемчук М.К. Ось основні показники діяльності колгоспу за 1970 рік (Хмельницький обласний архів, Ф-1006, опис 3, справа 2  "Річний звіт колгоспу ім. Щорса с.Топори за 1970 рік»):

число дворів у колгоспі -248, у них 617 членів колгоспу, з яких 374 є працездатними (162 чоловіків і 212 жінок) і 215 осіб є непрацездатними через пенсійний вік.З усіх допенсійних жителів сіл Топори та Топірчики було непрацездатних 13 чоловіків та 15 жінок.  Зараховано до членів колгоспу 6 осіб, відраховано – 3 особи. Цікаво, що, як свідчать матеріали звіту, було 82 особи від 12 до 16 років та 192 особ до 12 років. А разом у наших 2-х селах проживали  у 1970 році 895 жителів. Як бачимо, демографічна ситуація в селах була сприятливою.

  Основні засоби колгоспу і необоротні активи (група А) на початку 1970 року оцінювались у 1072509 крб, а в кінці року 1137277 крб, з яких 277270 крб були власними коштами, що свідчить про потужну матеріальн-технічну базу. Оборотні кошти (група Б: тварини, нафтопродукти, будівельні матеріали тощо)  становили 375900 крб на кінець року. На поточному рахунку у Держбанку було 29109 крб, 4569 крб було потрачено протягом року на придбання основних засобів. Ніяких позик і заборгованостей  колгосп перед державою не мав. Чи великі це гроші, можна судити з того, що всі наявні   трактори  оцінювались у  42719 крб, а автомобілі  – у 13653 крб. На той час в колгоспі було 5 зернозбиральних комбайнів, 2 бурякозбиральних комбайни, 1 – силосозбиральний, 7 автомобілів, 5 тракторів Т-74, 7 марки МТЗ та 6 інших марок. Були і непрацюючі трактори, так як за даними інвентаризації числились 18 гусеничних і 11 колісних тракторів. До них було 7 плугів, 56 борін, 11 культиваторів, 13 сівалок, 2 картоплесаджалки, 7 сінокосарок , 3 стогоскладачі, 1 жатка, 2 картоплекопачі, 2 бурякозбиральних комбайни та інша техніка. Колгосп володів 2 електростанціями сумарною потужністю 43 кіловат, у виробництві було задіяно 62 електродвигуни, 15 з яких у тваринництві. Продукцію рослинництва зберігали у 3 зерносховищах,  працювали 2 картоплесховища.  Діяли 4 будівлі як  корівники, 3 – телятники, 3- свинарники, 1 – вівчарня і 1 пташник. Культурно-освітні  і побутові заклади складалися з 2 дитячих ясел, у яких перебували 80 дітей, 1 лазня. Протягом 1970 року колгосп вклав 3779 крб у будівництво корівників та телятників, 26173 крб у будівництво вівчарника на 800 голів, 7029 крб у будівництво підсобних приміщень (ремонтно-механічна майстерня у с. Топірчиках). Родючі чорноземні землі були продуктивними. Для підвищення продуктивності земель колгосп вклав 3476 крб у видобуток і перевезення торфу як добрива та 691 крб на вапнування кислих грунтів. Протягом року було вироблено продукції на 232431 крб.

У 1970 році було вирощено

Назва культури	Площа посіву (га)	Валовий збір (ц)	Урожайність (ц/га)
Озима пшениця	397	9832	24,7
Жито озиме	8	131	16,4
Ячмінь ярий	130	3223	24,7
Овес	30	198	6,6
Просо	16	306	19,1
Горох	115	601	5,2
Цукрові буряки	114	20288	178
Картопля	70	2783	39,8
Овочеві культури	12,3	3507	285
Кормові коренеплоди	15	4149	277
Кукурудза на силос	139	12503	95
Горох	115	601	5,2

220 га займали однорічні і багаторічні трави. На фермах було 213 корів, 43 телиці від 2-х років та 180 до 2-х років,150 свиней, 345 поросят, 438 овець, 106 коней, 1182 курей та 103 бджолосім’ї. Валовий надій молока при плані 4800 ц фактично за 1970 рік становив 5252 ц, що становило 25,01 ц на корову, середня несучість на 1 курку при плані 116 яєць становила 100 яєць. Працювала лісозаготівельна бригада в складі 3-х чоловік, лісопилка з 1 працівником, 2 столярні майстерні з 4 працівниками та 1 підприємство по виготовленні черепиці з 1 працівником. Працював також млин, на якому трудився 1 працівник. Загальновиробничі витрати становили в рослинництві 8696 крб при плані 13120 крб, а в тваринництві 8332 крб при плані 8030 крб. , в тому числа оплата праці становила в рослинництві 6651 крб, а в тваринництві – 8160 крб. За 1970 рік колгосп затратив 17066 крб на поточний ремонт і утримання доріг, мостів, ставків  тощо.

       У 1970 році колгоспом реалізовано зернових 6498 ц на суму 50882 крб при собівартості 26410 крб, в     результаті чого прибуток від зернових склав 24412 крб. Виробництво цукрового буряка мало високу собівартість, а тому продано 20288 ц при собівартості 47085 крб  і отримано лише 3193 крб., в той же час за реалізовані овочі отримано 6390 крб прибутку. Збитковим було для колгоспу вирощування картопель: цього ж року від вирощування  картоплі колгосп зазнав збитків на суму 2132 крб. В цілому ж від рослинництва отримали 34423 крб прибутку, а від реалізації продукції тваринництва – 49529 крб прибутку. Відкинувши інші витрати (купівля мінеральних добрив, пального, отрутохімікатів і т.д), чистий прибуток колгоспу ім.Щорса за 1970 рік становив 43111 крб, рентабельність була лише 12,1%. Всім працівникам колгоспу протягом року виплачено 182487 крб заробітної плати. Причому влітку за рахунок праці підлітків кількість працюючих доходила до 434 чоловік, в той час як взимку працюючих було в середньому 245 чоловік. У колгоспі працювали 38 спеціалістів, 28 трактористів, 10 шоферів, 21 доярка, по 3 телятниці та пташниці, 8 свинарів. У звіті вказано, що за рік травмувалися 3 працівники.

  У 70-х роках пройшло укрупнення колгоспів, а тому колгосп ім.Щорса був розформований і приєднаний до колгоспу ім. Крупської, с.Ріпки, а в подальшому і до колгоспу «Комунар» с.Васьківці (голова правління Юзина В.).  У кінці 80-х років знову утворився колгосп ім. Щорса (голова правління Зозуля Л. ). Проте він проіснував недовго. В роки незалежності пройшло розпаювання колгоспного майна між пайовиками. Люди отримали реманент і землю і стали обробляти її самостійно.