У лютому 1944 року Топори і Топірчики були визволені від фашистських загарбників. Постало питання про перехід до мирного життя, відновлення сільськогосподарського виробництва. Як і до війни, у наших селах існували 2 колгоспи: «Шлях селянина» у Топорах і «Боротьба» у Топірчиках. Вже 17 березня 1944 року проходить засідання активу колгоспу  «Боротьба» (Хмельницький обласний архів, фонд ФР-5688, опис 2, справа 1). На ньому присутні представник РККП(б)У  Мазурчук М.  та актив колгоспу: голова сільськогосподарської артілі Тітарчук та Очеретян О. На порядку денному 2 питання:

1. Про відновлення радянської влади у селі

2. Організація колгоспу.

Після обговорення даних питань постановили:

1. Установити знову радянську владу в селі.

2. Організувати колгосп.

3. Керівником колгоспу обрати Гука Каленика та 4-х членів правління( Хоменко М., Ляшук  В.М., Мордецький С.-заступник голови, Чорний С)

4. Бригадирами призначити Апонюк, Ткачука Василя

5. Комірник – Іщук Федір

6. Ревізкомісія – Ляшук Г.Н., Овчарук І., Люлюк А.

На цьму ж засіданні дано доручення членам правління та бригадирам організувати збір інвентаря та майна, яке було розібрано з колгоспу, посівматеріалу та фуражу. Вирішили також зібрати в колгосп, які в кого є, коні, а також розпочати підготовку до посівної кампанії. 5 квітня 1944 року на спільному засіданні правління колгоспу і активу Гук К. звітує про хід підготовки до сівби. У рішенні зазначено, що колгосп до посівної готується слабо: не утворено бригад, ланок, їздові не закріплені за кіньми, недостатньо зібрано посівного матеріалу, не відремонтовано повністю сільськогосподарський реманент. А тому прийнято рішення про залучення до посівних робіт і здатних до цього корів, рекомендовано розпочати збір місцевих органічних добрив, до кінця місяця заготовити 20 ц ярих зернових. По 17.05.1944 року актив колгоспу «Боротьба» направив 7 колгоспників, які найкраще проявили себе під час посівної, на районний зліт передовиків сільського господарства: Мазурчука І.,  Кирилюка К., Захарчук М, Горбатюка А., Ревонюка С, Вискобчук М., Ляшука А., Кирилюк Н. На цьому ж засіданні ухвалено заключити договір на соціалістичне змагання з топорівським колгоспом «Шлях селянина». До складу комісії по підготовці проекту договору ввійшли Горох І., Очеретян О., Мазурчук М., Ткачук В, Шемчук К.  Країна взяла курс на підготовку кадрів для сільського господарства. 1944 року на курси тваринників ухвалено направити Антоніну Ляшук, голів колгоспів Каленика Гука, рахівників – Олексія Очеретяного, завідуючих лабораторією – Івана Архиповича Ляшука, жаткарів- Івана Сидоровича Ляшука, скирдокладів –Гната Кирилюка, птахівниць –Марію Апонюк, мірщиків-Каленика Шемчука.

25.03.1944 року на засіданні активу колгоспу «Боротьба» розглядалося питання про заготівлю зерна військовій частині (доповідав Наумов). Постановили заготовити 5 т зерна, в середньому з двора зібрати 50 кг. Рекомендовано прийняти до уваги сім’ї червоноармійців та сім’ї без головного годувальника, яким здачу зерна зменшено на 50%.У газеті "Соціаластичне село" від 29 жовтня 1944 року відмічалось, що 100% виконали здачу хліба у фонд Червоної армії 13 сіл, в тому числі і Топори.

Разом з тим в країні йшло відновлення і промислового виробництва. Держава починає відбудову Донбасу. В зв’язку з цим, відповідно до розподілу Ізяславського райвиконкому, на відбудову Донбасу з Топірчиків поїхали 5 осіб: Ляшук Марина, Люлюк Євдокія, Матвійчук Марина, Вискобчук Марія та Іщук Параска.

У такі важкі часи жителі села разом з усією країною збирали готівку в рамках ІІІ Деравної військової позики, а в 1945 році ІV Деравної військової позики.Так, района газета "Соціаластичне село" від 05 травня 1945 року писала :"У  6 годин вечора 04 травня трудящі слухали Декрет про випуск ІV Деравної військової позики, а вже наступного дня колгоспники с.Топірчиків повністю закінчили підписку на позику". У цій же газеті за 14.05.1944 року відмічалось, що голова топірчицького колгоспу Панчук Н.С. першим передплатив позику на суму 6000 крб і його почин підтримали інші колгоспники.

Важко давалися посівні кампанії. Невистачало насіння, тягової сили, про що свідчить протокол засідання   І-ої сесії другого скликання Топорівської сільської ради від 03 січня 1948 року, де розглядається питання «Про підготовку до весняного сіву» . Було ухвалено  рішення: 

1. Зобов’язати голів колгоспів Барабаша і Дем’янчука негайно приступити до ремонту наявного інвентаря …

2. Провести роботу по поповненню недостающого посівматеріалу шляхом обміну та закупівлі насіння, а також організувати збір насіння серед колгоспників.

3. Посилити догляд та збереження тяглової сили, особливо коней, для чого скоротити до мінімуму експлуатацію коней, за винятком крайнє необхідних сільськогосподарських робіт…

На цій же сесії було затверджено рішення мандатної комісії про визнання дійсними проведених у  кінці 1947 року виборів депутатів до сільської ради, які пройшли по 11 округах, що були утворені на території сіл Топори та Топірчики, та обрано виконавчий комітет: Городецький П.Ф.-голова виконкому, Андрійчук С.Т.-заступник голови, Штомпель Я.В.-секретар , члени  виконкому Люлюк М.О, Барабаш І.Є. Утворено при виконкомі 3 постійні комісії: сільськогосподарську (Андрійчук С.Т.), фінансово-бюджетну (Ляшук П.О.) та культурно-освітню ( Мазурчук Г.К). У характеристиці обраного депутатського корпусу сказано, що в складі депутатів 3 комуністи та 8 безпартійних, з яких 10 чоловік – селяни та 1-службовець, 10-українців та 1-росіянин, 4 жінки та 7 чоловіків, нагороджених орденами та медалями -5, за освітою 3 з середньою та 8 з початковою, 4 є стахановцями сільськогосподарського виробництва.

Важкість посівної кампанії розкриває замітка Н.Г.Семенчук у №28 газети "Соціалістичне село", яка називалась "Гвардійці трудового фронту": "На повний хід розпочали весняно-польові роботи в топорівському колгоспі "Шлях селянина". Колгоспники 2-ої бригади (бригадир Мартинюк Ганна) з небувалим піднесенням працювали в полі. Плугатарі Тодайчук Василь, Клімчук Марія, Лук'янчук Марія, Якимчук Ольга виорюють щоденно 2-х корпусним плугом по 1,7 га при нормі 1 га. Високу продуктивність праці показали і колгоспники Андрійчук Настя, Хомчук, Довгалюк, які працюють з своїми коровами в полі на боронуванні і виконують денні завдання на 100-120%. Наслідуючи приклад колгоспників 2-ої бригади, включились в соціаластичне змагання на виконання і перевиконання денної норми виробітку і колгоспники 1-ої бригади тт. Сидорчук М., Шемчук М., Гримак Ф., Вискобчук Р., які вже домоглися на весняній оранці та сівбі виконання денної норми на 150%".

14 червня 1944 року на загальних зборах колгоспників с.Топірчики розглядається питання про підготовку до жнив та підтримується лист працівників МТС Кам’янець-Подільської області до Сталіна.  Колгоспники беруть зобов’язання зібрати з кожного гектара не менше 90 пудів зернових культур, 180 ц цукрового буряка. Для розвитку тваринництва планується до кінця року мати 3 тваринницькі ферми. Разом з тим і відзначався незадовільний стан розвитку птахівництва в колгоспі.

У газеті "Соціалістичне село" №76 від 07 жовтня 1945 року поміщена інформація за підписом Шпортуна "Виконаємо зобов'язання": "Включились в переджовтневе соціалаістичне змагання до 28-х роковин Великого Жовтня колгоспники с. Топорів, які зобов'язались виконати план осінньої сівби до 5 жовтня. Колгоспники своє зобов'язання повністю виконали. Засіяли 125 га жита, 130 га пшениці. План сівби виконали на 100%. Найближчими днями колгосп закінчує копку цукрових буряків, підняття зябу, молотьбу та підготовку приміщень для зимівлі громадських тварин"

Бюджет Топорівської сільської ради на 1948 рік затверджено у розмірі 38,9 тис.крб. по доходах та такий же по розходах. Основну долю дохідної частини складали податок з холостяків (17,4 тис крб), сільськогосподарський податок (9,0 тис крб) та держзайм (6,4 тис крб).  Витратна частина розподілялася так: освіта – 12,7 тис крб (в т.ч. зарплата 5,2 тис. крб), охорона здоров’я – 7,8 тис крб (зарплата – 7,1 тис.крб), культура 7,7 тис.крб (зарплата 7,2 тис. крб), управління 9,9 тис.крб (зарплата 7,8 тис.крб). Разом з цим заплановано залишок коштів на 1949 рік у сумі 0,8 тис.крб.

У 1957 році розпочато, а в 1959 році закінчено радіофікацію сіл Топори та Топірчики. У оселях жителів було встановлено близько 200 радіоприймачів.

У 1950 році об’єдналися когоспи с.Топори «Шлях селянина» та с.Топірчики «Боротьба» в один колгосп ім.Щорса, головою якого став Мельник Василь. Успішно відновлювалося артільне виробництво. Розширювалася колгоспна ферма. У післявоєнні роки на території села було відкрито торф’яний кар’єр, який діяв до кінця 60-х років. Різали торф вручну, за допомогою спеціальних лопаток, а тому торф був у вигляді цеглин. Їх сушили, а далі продавали жителям сіл Топори та Топірчики і сусідніх сіл. У виробництві торфобрикерів приймала участь більша частина жителів села. Кар’єри копали шириною 2 м та  довжиною 6 м. Коли він наповнювався водою, починали копати інший.

У післявоїнні роки збудовано 4 корівники, 3 свинарники, 2 телятники, 1 кормоцех, млин, контору та цех по виготовленні черепиці, пробито 4 артезіанські свердловини.

З допомогою колгоспу реконструйовано 108 житлових будинків.

Відбудова народного господарства тривала і в кінці 50-х роках. 1959 року пройшло укрупнення колгоспів, в результаті якого об’єднали колгоспи Топорів, Топірчиків та Ліщан, який став називатися ім.ХХІ з’їзду КПРС. Головою обрано Тимощука О.С. Створено 3 комплексні бригади у Ліщанах, Топорах та Топірчиках (бригадири Ярошук П., Сачук А., Шемчук М.). Почався ріст виробництва, поліпшення добробуту жителів сіл, проводилися розрахунки з колгоспниками по трудоднях. На кінець 50-х років у колгоспі було вже 6 комбайнів. Так, у 1959 році сільгоспподатку було вже нараховано 68 тис. крб, самооподаткування 4880 крб. Активну участь у роботі по збору даних коштів взяли депутати сільської ради. Пройшли і кадрові зміни: бригадиром 1-ої рільничої бригади призначили Сачука А.Г., головою сільської ради – Ковальчука В.Г та секретарем Ткачука І.У. Проведено і об'єднання сільських рад. Депутатський корпус Топорівської сільської ради нараховував 40 депутатів, з яких 20 були жителми Топорів та Топірчиків,  а 20 – Ліщан. Після виборів 1959 року головою сільської ради на 1-й сесії 7-го скликання був обраний Гнатюк В.І. Для зміцнення правопорядку на території сільської ради створено добровільні народні дружини. На 1959 рік бюджет  Топорівської сільської ради становив 152,8 тис крб.

17.08.1959 року на 4-й сесії Топорівської сільської ради заслуховувався звіт виконкому про виконання плану роботи за І півріччя. Разом з відзначенням позитиву, основна увага під час обговорення звіту була приділена тому, на що неохідно було звернути увагу. Основними проблемними питаннями життєдіяльності сіл визначили:

1) низький санітарний стан вулиць;

2) відсутність постійних відер біля криниць;

3) робота клубів зводилася лише до демонстрування кінофільмів;

4) ремонтів потребують громадські бані, криниці, огорожі, культосвітні заклади;